Проект "Тобі, Захиснику України"

ПРОЕКТ «Тобі, захиснику України»

Мета проекту:привітати та підтримати результатами добрих справ мешканців та воїнів АТО, формування національно-патріотичних цінностей в усіх учасників навчально-виховного процесу та громадськості.

Очікуваний результат:проведення благодійних акцій в підтримку захисників України та її мешканців.

Змістовий аспект проекту, тематична спрямованість: міжпредметний

За домінантною в проекті: практико-орієнтований.

За предметно-змістовим напрямком: монопроект

За кількістю учасників: груповий.

За географією проекту: локальний (шкільний)

За терміном виконання: коротко – терміновий (жовтень 2015р.)

Бюджет, ресурсне забезпечення за підтримки батьківського благодійного фонду Градум-103.

Предмет дослідження:творча діяльність учасників навчально-виховного процесу.

Об'єкт дослідження: мешканці та воїни АТО.

Аргументація актуальності проекту: Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій.

Становлення і розвиток незалежної України, формування нових соціально-політичних відносин можливе лише за умови усвідомлення молодим поколінням особистої відповідальності за долю своєї країни. Відтак, патріотичне виховання учнівської молоді стає важливою складовою частиною процесу формування зрілої особистості – громадянина, справжнього спадкоємця і продовжувача національних традицій з активною громадянською позицією. «Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь…» «…в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни» [1, с.6]

В основі системи патріотичного виховання має бути національна ідея як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Провідною ідеєю проекту є формування у дітей та молоді патріотизму, сучасної національної ідентичності, національної гідності.

Основні поняття

Патріотизм – це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

Патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

Патріотичне виховання – процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини через виховання високих громадських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей,необхідних для реалізаціїінтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

Метою Проектує формування патріотизму юних українців, самовідданості, активної громадянської позиції, особистої відповідальності і дієвості за долю та єдність країни.

Основними завданнями Проекту є:

-       активізація діяльності педагогічного колективу з виховання у дітей, учнівської молоді почуття патріотизму;

-       організація виховної роботи та змістовного дозвілля учнівської молоді патріотичного спрямування, успадкування духовних надбань українського народу;

-       посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави;

-       виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України;

-       виховання у дітей та учнівської молоді шанобливого ставлення до державних символів – Державного Герба України, Державного Прапора України і Державного Гімну України, почуття громадянства, освіченості, формуванню національної свідомості, належності до рідної землі;

-       забезпечення духовної єдності поколінь, підтримка та пропагування сімейних цінностей;

-       здійснення науково-методичного супроводу реалізації завдань патріотичного виховання;

-       підготовка вчителів до реалізації завдань патріотичного виховання;

-       створення та наповнення інформаційних ресурсів з питань патріотичного виховання.

Нормативно-правова база

Закони України: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про захист суспільної моралі»;

Розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини» від 08.12.2009 №1494-р;

Розпорядження «Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 27.08.2010 року №1718-р;

Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 21 жовтня 2013 року №1453/716/997 «Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Програми на 2013-2015 роки»;

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»; Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 жовтня 2014 року № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»;

Наказ МОН України № 641 від 16.06.2015 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Розробники Проекту: адміністрація Запорізької загальноосвітньої школи № 103, шкільне самоврядування, батьківська громадськість.

Учасники Проекту: педагоги, діти, учнівська, батьківська громадськість, органи місцевого самоврядування, громадські організації, дитячі громадські об’єднання.

Етапи Проекту

Пошуково-аналітичний

Зміст:розроблення Проекту, підготовка інформаційних, інструктивно-методичних матеріалів;проведення організаційних,  методико-педагогічних заходів щодо реалізації Проекту;

Вид діяльності:визначення ресурсів (матеріально-технічних, фінансових та кадрових) для забезпечення реалізації Проекту

Терміни:вересень-жовтень 2015 року

Практичний

Зміст:розроблення інструктивно-методичного забезпечення Проекту; розроблення ресурсного забезпечення Проекту (супутніх проектів, комплексних довгострокових програм тощо);

Вид діяльності:висвітлення освітньо-виховної та розвивальної роботи з дітьми, учнівською молоддю в засобах масової інформації, на сайті школи; проведення освітньо-виховної та організаційно-масової роботи, організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю;психолого-педагогічний супровід усіх форм діяльності навчального закладу.

Терміни: жовтень 2015

Методи, визначення методології дослідження:

Робота в парах, змінних і постійних: «Обмін завданнями», «Передавання тем», «Обговорення проблем».

Організація роботи базується на тому, що один із партнерів є носієм інформації, знає шляхи вирішення завдань, зміст теми, може провести дослід, проаналізувати ситуацію, документ, уміє працювати з текстом. Він і передає цю інформацію іншому: розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє тощо. Партнер слухає, записує, дає запитання, обговорює почуте, висловлює сумнів тощо. У результаті такого навчання обидва партнери повинні бути готові відповідати на запитання вчителя, коментувати, аргументувати свою точку зору. Цей метод «працює» під час закріплення нового навчального матеріалу й передбачає створення пар з учнів, що різняться за рівнем знань. Родів парах обов'язково повинні змінюватися (розподіл залежить від учителя), а учні повинні мати чітку інструкцію для виконання завдання.

Методи колективного обговорення проблеми Мозковий штурм

Зібрати групу людей, сформулювати перед ними завдання й запропонувати учасникам обговорення висловити думку стосовно його вирішення.

алгоритм проведення мозкового штурму такий:

  • ведучий вибирає проблему, обговорення.
  • правилами проведення такої форми роботи,          усі ідеї записані.
  • секретар записує всі запропоновані ідеї, установлює порядок виступів (перший етап триває доти, доки виникають нові ідеї).
  • учасники групують та розвивають висловлені ідеї, аналізують їх, вибираючи лише ті, котрі дають можливість відповісти на поставлені запитання.
  • підведення підсумку.

Метод «Коло ідей»

Цей метод покликаний дати можливість учням (представникам від груп) висловити свою точку зору, позицію, ідею, подискутувати. Рекомендується його використовувати, коли всі групи мають виконувати однакові завдання.

Під час заняття необхідно вислухати кожного учня (або доповідача групи) з однією підготовленою позицією (ідеєю, пропозицією). Учасники сидять у колі. Усі відповіді слід «збирати» в колі по черзі до тих пір, поки вони не вичерпаються. Такий метод дозволяє кожній групі або окремій особі обмінятися результатами своєї роботи.

Проект (з латинської — вкинутий уперед») — це задум, план, праобраз передбачуваного або і можливого об'єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення. Це цільовий акт діяльності, в основі якого - інтереси учня

Метод «Броунівський рух»

Учень виступає в «ролі вчителя. Організація роботи має такі особливості:

-  кожний учень отримує свій «навчальний блок» із теми (абзац тексту на окремому листочку, окреме запитання чи завдання).

-  протягом декількох хвилин учні читають інформацію.

-  слід запропонувати їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

-учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїми знаннями й самому отримати інформацію від іншого учня. Упродовж відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших учнів для отримання якомога повнішої інформації з теми.

Після того, як учні завершать цю вправу, потрібно запропонувати їм відтворити отриману інформацію. Учитель аналізує та узагальнює отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

Метод «Джиг-со»

Метод дозволяє учням упродовж короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу.

Для організації роботи необхідно:

-  Підготувати навчальний матеріал для вивчення та розподілити його на окремі частини.

-  учнів потрібно об'єднати у 3—5 груп, які називаються «домашніми».

-  кожен учень повинен отримати свою порцію інформації для засвоєння, кожна група — свою. Завдання «домашніх» груп — опрацювати надану інформацію та опанувати її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

-  створити «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки (цифри), що їх учитель попередньо роздав учням. У новостворених «експертних» групах має бути представник із кожної «домашньої» групи. Кожен у цій групі буде «вчителем» і «учнем».

-  кожна «експертна» група повинна вислухати всіх представників «домашніх» груп і проаналізувати матеріал у цілому, провести його експертну оцінку за визначений час.

-  після завершення роботи слід запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі, зі членами своєї «домашньої» групи.

-  Метод вільних дебатів

Вільні дебати у великих аудиторіях (декілька десятків учасників) дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дискусії повинні вміти подати аргументи «за» чи «проти» ідеї, що її обговорюють; переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої аргументації. Неприйнятними при цьому є будь-які агресивні випади в бік співрозмовників. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для всіх.

Практика проведення дебатів показує, що для ефективного обговорення проблеми необхідно створити групу в складі двадцяти осіб і дати час до 45 хв. Обговорення повинен проводити грунтовно підготовлений, досвідчений керівник, який має авторитет серед учасників.

Методика проведення дебатів має такі особливості:

-  під час підготовки дискусії її керівник має спланувати загальний хід бесіди й повідомити учасникам тему запланованої дискусії;

-  відкриваючи дебати, учитель нагадує тему та представляє план проведення обговорення;

-  він стежить за регламентом та обмежує виступи учасників (3—5 хв), прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;

-  упродовж дискусії керівник виносить на обговорення наступні пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.

Після закінчення обговорення керівник підбиває загальний підсумок обговорення або надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій із кожного питання. Підсумовуючи, доцільно використати таблицю, складену під час дискусії, накресливши її на великому аркуші паперу чи збільшивши її з допомогою проектора.

Презентаційний (підсумковий) етап (Додаток 5)

Проведення підсумкових заходів за участю представників місцевих органів самоврядування, педагогів, дітей, учнівської і навчальних закладів округи, батьківської громадськості, громадських організацій;

План заходів (презентаційний етап) 13 жовтня 2015 року

 на базі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 103

Запорізької міської ради Запорізької області

14.30 – Зустріч гостей на порозі школи Директором департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації Озеровою Т.Я., директором департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради ЧухрайР.В., директором ЗОШ № 103 СитенкоН.Ю.

В холі школи на І поверсі проведення акції «Тобі, захиснику України», під час якої на моделі дерева прикріплюютьсябажаючими листочки з побажанням воїнам. Дерево побажань «Тобі, захиснику України» передано до військової частини Запорізької області.

В холі школи організовано виставку дитячого малюнку «Мир глазамиребенка».

14.32 – Перехід до навчальної кімнати № 123, де відбувається позакласний захід «Україна в наших долонях» для дітей, родини яких стали вимушеними переселенцями із Донецької та Луганської областей. Під час заходу організовано колективну творчу справу, де діти створюють образ квітучих областей у складі єдиної держави. Кожна дитина має змогу прикрасити карту України своєю долонею, на якій записує побажання рідній країні.

14.45 – Перехід на ІІ поверх в рекреацію, де проходе акція «Книга миру».

Перед початком акції «Книга миру» в рекреації проведено інтерактивну вправу для учнів ЗОШ№110 «Побажання моїй державі». Учні на підготовлених долоньках записують свої побажання та прикрашають ними Карту України.

Для учнів ЗОШ №103 в рекреації завершено колективну творчу справу «Україна в наших долонях».

В рекреації ІІ поверху організовано виставку дитячих творчих робіт «Ой, ти, ненько,Україно, я тебе кохаю».

Під час перегляду виставки учнями ЗОШ№103 вручено подарунок гостям «Квітуча земна куля».

15.15 – Перехід до актової зали з метою перегляду концертної програми присвяченої до Дня захисника України. В залі знаходиться близько 100 учнів школи. Перед початком концерту слово надається гостям.

В заході приймають участь учні школи, які виконують пісні «Це моя земля», «Молитва за Україну», «Мир без войны». Співуча родина учениці 9-А класу виконує пісню «Три поради» під музичний супровід бандури. Дитячим танцювальним колективом «Сузір’я» виконані народні танки « Квітка», «Косарі».

16.00- завершення концерту.

Зміст:підведення підсумків роботи з реалізації Проекту;

Вид діяльності:узагальнення та оформлення матеріалів із реалізації Проекту, презентація результатів проектної діяльності, висвітлення регіонального досвіду з патріотичного виховання у фахових виданнях, засобах масової інформації

Орієнтовні показники за якими відбувається оцінювання результативності проекту:

значущість та актуальність проблеми проекту;доцільність методів дослідження й обробки даних;активність кожного учасника;колективний характер рішень;характер спілкування, взаємодопомоги;залучення знань з інших предметів;уміння аргументувати свої висновки;естетика оформлення презентаційних результатів;уміння відповідати на запитання опонентів;презентація проекту;використання проектних результатів.

Оцінка проекту проводиться адміністрацією школи, учителем консультантом, учнями, представниками батьківської громадськості.

Проблемні аспекти:

-  нерівномірне навантаження на учасників проекту на різних його етапах реалізації;

-  складнощі при оцінювання внеску кожного учасника проекту;

-  наявність ризику невдалого завершення учнями роботи над проектом;

-  збільшення емоційного навантаження як на учнів, так і на вчителя;

-  неможливість залучити до роботи над проектом усіх учнів класу, гуртка, клубу тощо.

Висновки і перспективи подальшої діяльності у даному напрямку

Аналіз наукових джерел дозволяє говорити про ґрунтовний опис теоретичного аспекту проблеми формування національно-патріотичних цінностей в умовах розвитку громадсько-активної школи. Однак практичний аспект цієї проблемизалишається  недостатньо розробленим, що дало підстави для подальшого її розробляння, наукового обґрунтування, експериментального дослідження й адаптації результатів дослідження на місцевому рівні.

Вищевикладене зумовило необхідність створення та розвитку на базі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 103 нового типу державного освітнього закладу, який має стати повноцінним простором для формування успішних, адаптованих до сучасних вимог у суспільстві випускників, їхньої творчої самореалізації, розвитку особистості, виховання молодих людей в дусі національно-патріотичних почуттів, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя.

В навчальному закладі цілеспрямовано сприяють формуванню національно-патріотичних цінностей. Протягом І семестру 2015-2016 н.р. навчальний заклад здійснював науково методичний супровід процесу трансформації традиційної школи у ГАШ, який пройшов наступні етапи:

-  Вивчення літератури із зарубіжного та вітчизняного досвіду створення та функціонування ГАШ, огляд законодавчої бази становлення та розвитку ГАШ, Концепції національно-патріотичного виховання тощо Усвідомлення ключових понять: громадсько-активна школа, громада, партнерство, волонтерство, організація безперервної освіти громадян упродовж життя. Протягом І семестру 2015-2016 н.р. проведено консультації для педагогів «Про перспективи переходу Загальноосвітньої школи № 103 від традиційної моделі до громадсько-активної моделі в 2015/2016 н.р.», «Формування цілісної моделі управління якістю освіти громадсько-активної школи», «Організація роботи щодо виховання національно-патріотичної свідомості дітей і молоді»; консультації для батьків «Традиції – неоціненна спадщина українського народу. Сімейні традиції та обрядовість», «Культурні цінності сім’ї», «Громадське та національно-патріотичне становлення дитини через сімейне виховання»; проведено семінар для заступників директорів з виховної роботи та керівників шкільних методичних об’єднань класних керівників Комунарського району «Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

-  Опанування базової моделі громадсько-активної школи; демократизації школи, партнерства школи та спільноти, волонтерського руху.

-  Створення творчого колективу для здійснення трансформації в ГАШ.

-  Аналіз наявного стану в закладі, прийняття рішення про необхідність зміни її місії. Опанування проектного циклу розвитку школи на підставі Концепції розвитку освітньої системи Запорізької загальноосвітньої школи І—III ступенів № 103 Запорізької міської ради Запорізької області на 2015—2018роки та Концепції національно-патріотичного виховання.

-  Розроблення інструментарію соціологічних досліджень громадської думки й ефективності діяльності ГАШ.

-  Оцінювання зовнішнього середовища. Вивчення потреб школи та можливих способів їх задоволення у спільній діяльності з громадою, оцінювання внутрішніх ресурсів для її трансформації.

Створення ініціативних творчих груп, членами яких є вчителі, учні, батьки, територіальна громада, та розробляння спільними зусиллями проектів трансформації. Впроваджено проекти «Тобі, Захиснику України», «Моя вулиця», «Пишаємося робітничими руками» тощо

-  Розроблення нових цілей та завдань школи, спрямованих на роботу з місцевою громадою, мешканцями мікрорайону, залучення учнів громади до управління школою й участь школи у прийнятті рішень на місцевому рівні.

-  Упровадження в систему роботи школи міжнародних стандартів якості ГАШ, з метою формування національно-патріотичних цінностей.

В ході проектно-цільової діяльності всі цільові групи набувають навичок командної роботи, вмінь спланувати та провести ділову зустріч (Додаток 4), проаналізувати свою діяльність. В ході реалізації Концепції школи, Концепції національно-патріотичного виховання школа завдяки вищезазначеній формі роботи стає осередком розвитку громади, розвитку патріотичних цінностей різних верств населення даного регіону, мікрорайону тощо.

Апробовані педагогічні умови, зміст, форми та методи роботи показали підвищення рівня сформованості національно-патріотичних якостей учасників навчально-виховного процесу та громадськості. Результатом роботи також є підвищення рівня культури, самоосвіти учнів та вчителів; активізація роботи з батьками, громади через проектно-цільову діяльність.

Поделитесь этой статьей с друзьями!)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика Запорожье. Городской портал.