Адаптационный период пятиклассника

«Адаптаційний період п’ятикласника»

Адаптація  до 5 класу

Шкільне дитинство й початок отроцтва

    Наші діти перейшли з початкової школи до середньої. Змінюються  умови навчання, які висувають більш високі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку, до ступеня сформованості в них певних навчальних знань, навчальних дій, до рівня розвитку довільності, здатності до саморегуляції тощо. Що ж характеризує особливості психічного, особистісного розвитку школяра на віковій межі 10-11 років?

    Саме в цей період відбуваються суттєві зміни в психіці дитини. Засвоєння нових уявлень про навколишній світ перебудовує раніше сформовані життєві поняття дітей, а шкільне навчання сприяє розвиткові теоретичного мислення в доступних учням цього віку формах. Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто, за словами Д.Ельконіна, «пам’ять стає мислячою, а сприйняття думаючим». Тому саме перебудова всієї пізнавальної сфери у зв’язку  з розвитком теоретичного мислення  становить основний зміст розумового розвитку в молодшому шкільному віці.

     Відомо, що на початку підліткового віку навчальна діяльність втрачає своє пріоритетне значення в психічному розвитку учнів. Але попри все вона залишається основною діяльністю школярів, продовжує впливати на зміст і ступінь інтелектуальної та мотиваційної сфер особистості дитини.

    За свідченням психологів, у цьому віці у зв’язку з початком  етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп діяльності, виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це як наслідок може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, втрати мотивації до навчання, виникнення конфліктних ситуацій між однолітками та дорослими.

        Резюме і спільні стратегії батьків і вчителів:

спостерігайте за настроєм дитини, підтримуйте атмосферу доброзичливості, щирості, допомагайте раціонально розподіляти час на приготування уроків (режим дня).

        Кілька слів про стосунки з однолітками, які у п’ятикласників набувають нової якості. Діти почали ознайомитись, стверджуватись у новому колективі, почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді вчинків підлітків по відношенню один до одного, а з іншого – у формі осмислення вчинків однолітків та стосунків із ними і має значення для формування уявлення про себе.

Ця сфера життя і спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою та особистісно значущою.

      

     Резюме: оскільки це особистісно значуще для наших дітей, таким воно є і для нас, батьків. Саме те, як складаються стосунки з товаришами, більшою мірою впливає на емоційне самопочуття дитини, а не лише успіхи в навчанні й відносини з учителями.

     Стратегія батьків: звертайте увагу на те, як складаються ділові й особистісні стосунки Вашої дитини з учнями класу, на емоції дитини під час розмови про клас, товаришів.

     Наступна вікова особливість. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів. Звичні в молодших класах ситуації, коли самооцінка «інспірувалась» учителем на підставі результатів навчання, підлягають корегуванню й

 переоцінці  іншими дітьми, причому до уваги беруться  характеристики чи якості, які проявляються в навчанні. Можна говорити про появу в цей перехідний період кризи самооцінки: від 4 до 5 класу різко зростає кількість негативних. Незадоволення собою в дітей цього віку розповсюджується не лише на відносно нову сферу життєдіяльності – спілкування з однокласниками, але й на навчальну діяльність, здавалося б, уже «освоєну» галузь.

      Загострене критичне ставлення до себе актуалізує в молодших підлітків потребу в загальній позитивній оцінці своєї особистості в цілому, не залежно від конкретних результатів, іншими людьми, перш за все дорослими. І ось тут вчасно й розумно діятимуть мама, тато, вчитель, підтримуючи дитину морально. А ця загострена  потреба в подальшому стане основою сприятливого особистісного зростання.

     Резюме: перехід від дитинства до отроцтва характеризується появою своєрідної мотиваційної кризи, викликаної зміною соціальної ситуації і зміною змісту внутрішньої позиції учня. На відміну від «класичної» підліткової кризи, вона поки що слабо виявлена в поведінці, в зовнішніх проявах. Але, зауважимо, тим і небезпечна, що її не видно. Школярі, далеко не завжди усвідомлюють   переживання, пов’язані з такими змінами, часто діти навіть не можуть сформулювати свої труднощі, проблеми, питання. В результаті виникає психологічна незахищеність.

     Незадоволення собою, стосунками з іншими, критичність в оцінці результатів навчання – все це може стати стимулом до розвитку потреби  в самовихованні, а може й негативно відбитися на самоповазі, викликаючи стреси й емоційну перенапругу, завадити формуванню особистості.

     Стратегія батьків:  розвивати рефлексивні вміння дітей дивитися на себе «збоку», допомагати у формуванні навичок самоконтролю та самооцінки.

     

Зустріч з новими вчителями

      Поговоримо про складність адаптації до нових учителів. Те, що їх буде багато, не є саме по собі  причиною труднощів. З початкової школи в дітей накопичений достатній досвід взаємодії з різними викладачами, що значною

мірою знижує ефект новизни від зустрічі з педагогами середньої ланки. Однак останнім, як правило, потрібен певний час на те, щоб вивчити нових учнів відразу в кількох класах. Якщо думка про дитину як про учня може скластися за три тижні (після проведення кількох письмових робіт), то думка про дитину як особистість складається у тривалому процесі спілкування, спостереження (і не лише на уроках, а частіше в неформальній обстановці).

    Щодо батьків. На відміну від початкової школи, батьки тепер отримуватимуть інформацію про своїх дітей від різних учителів, тому матимуть можливість спів ставити успіх у навчанні дитини, її поведінку на різних уроках, у різних ситуаціях шкільного життя. Якщо ви бачите погіршення в навчанні, контактах дитини, у жодному  разі не пояснюйте це відразу недостатньою кваліфікацією (про що може судити лише адміністрація), неправильним ставленням викладачів, зокрема класного керівника. До речі, не слід забувати й про різні стилі відносин з учнями вчителя початкової школи й середньої. Достатньо типова ситуація різних стилів.

  

 Стратегія така: під час приватної бесіди спробуйте з’ясувати ситуацію, намітьте разом з класним керівником дії в подоланні проблеми. Не загострюйте стосунки, оскільки ваше негативне ставлення до вчителів чи інших батьків, у свою чергу, відіб’ється на ставленні дітей до школи, навчання, вчителів, і тим ускладнить протікання перехідного періоду.

Умови успішної адаптації учнів 5 класу

Рекомендації батькам

1. Основна діяльність школярів – навчальна. На початку підліткового віку вона втрачає пріоритетне значення у психічному розвитку дитини, але залишається суспільно значимою, впливає на інтелектуальну й емоційну сфери дитини.

Тому важливо підтримувати позитивну мотивацію до навчання, допомагати в навчанні, навчити дитину раціонально розподіляти час на приготування домашніх завдань.

2. Для підлітків  надзвичайно важливою й особистісно значущою стає сфера спілкування з однолітками.

Звертайте увагу на те, як складаються ділові й особисті стосунки Вашої дитини з однокласниками й класним колективом у цілому, на емоції дитини у ході розмови про клас, товаришів.

3. Перехід від дитинства до отроцтва характеризується психологічною незахищеністю, що виражається в незадоволенні собою, критичністю в оцінці результатів навчання.

 Це може стати стимулом для самовиховання, а може негативно вплинути на самоповагу, викликаючи стреси й перенапругу.

Розвивайте рефлексивні вміння учнів дивитися на себе «збоку», допомагайте у формуванні навичок самоконтролю і самооцінки.

4. Якщо Ви спостерігаєте погіршення у навчанні дитини, поговоріть з нею, а під час бесіди з класним керівником з’ясуйте ситуацію, разом намітьте дії в подоланні проблеми.

5. Будьте другом своїй дитині, розпитуйте частіше про шкільне життя. Цікавтесь думкою: «А як би ти вчинив на місці вчителя чи товариша?».

Будьте другом!

Розпитуйте, цікавтесь!

З’ясуйте, намітьте дії.

Звертайте увагу. Розвивайте.

Підтримуйте, допомагайте, навчайте.

 

ЗОШ № 103

м. Запоріжжя

Шкільний психолог

Поделитесь этой статьей с друзьями!)

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика Запорожье. Городской портал.