Бараненко Т.С., Номінація «Нова українська школа оновлення змісту викладання навчальних предметів». Секція «Хімія,біологія,екологія»

Дек 27 2019

Бараненко Т

Тема «Метод проєктів як засіб формування життєвих компетенцій під час вивчення біології і екології»

ПІБ вчителя Бараненко Тетяна Сергіївна, вчитель біології, спеціаліст І категорії

Повна назва школи Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №103 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор Ситенко Неля Юріївна

Адреса школи вул. Новокузнецька, 18-ател.: 0617075459

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Провідна педагогічна ідея досвіду

            Метод проєктів, як педагогічна технологія, передбачає сукупність творчих, дослідницьких, пошукових, проблемних методів, що надають можливість учням самостійно набувати знання в процесі розв’язання практичних задач або проблем, які вимагають інтеграції знань з різних навчальних предметів. Ця технологія сприяє формуванню в учнів різних ключових компетентностей, які включають взаємозв’язок знань, умінь і навичок, а також готовність мобілізувати їх в необхідній ситуації. Метод проєктів розвиває пізнавальні навички школярів, вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиває критичне і творче мислення.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

            Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції ХХІ століття: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєктів.

Науково-теоретична база досвіду

У Державних національних програмах «Освіта», «Україна ХХІ століття» наголошується, що загальна середня освіта має забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості. Ідея включення проєктної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проєктування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Таку ж думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проєктування людини. Сучасні вчені Д.Левітес, Є.Полат, Г. Селевка, К.Баханов розглядають проєкт як міждисциплінарне, поліфункціональне явище. О.Коберник вважає, що метод проєктів сприяє учням в організації будь-якої практичної діяльності учнів

Стисла анотація досвіду

Досвід роботи «Метод проєктів як засіб формування життєвих компетенцій під час вивчення біології і екології» є модифікаційним за інноваційним потенціалом, так як ґрунтується на використанні передового педагогічного досвіду з даного питання та власних надбаннях вчителя. У досвіді розглядаються підходи до структури і організації проєктної діяльності учнів, висвітлюється коло проблем, пов’язаних з реалізацією методу проєктів на практиці. Представлено приклади власних розробок проєктів.  

Результативність впровадження досвіду

Завдяки використанню методу проєктів учні залучаються до поглибленого вивчення предмета, що сприяє підвищенню загальноосвітнього рівня, а також розвитку активності учнів. Протягом декількох років учні, які розробляли проєкти, є призерами районних та обласних олімпіад, учасниками та переможцями наукових конференцій.

Репрезентація досвіду

Рівень репрезентації: шкільний, районний, міський, всеукраїнський.

1) Обмін досвідом на семінарах, шкільному та районному методичних об’єднаннях вчителів хімії, біології і екології.

2) Публікації в «Учительському журналі он-лайн» (2016), інформаційному буклеті «Екоосвіта Запоріжжя» (2017), на освітньому порталі «На урок» (2018, 2019), у збірнику матеріалів сесії Ради ботанічних садів України Міжнардної наукової конференції (2018).

3) Участь у міському проєкті «Екологічний вектор» (2016, 2017, 2018).

4) Участь у Першому спеціалізованому Міжнародному екологічному форумі «Екофорум – 2017»